ватажок
21ватаг — а, ч. 1) Той, хто керує ватагою; ватажок, верховода. 2) Старший чабан …
22ватажка — и. Жін. до ватажок …
23ватажко — а, ч. Те саме, що ватажок …
24ватажний — а, е. Прикм. до ватага. || у знач. ім. вата/жний, ного, ч. Те саме, що ватажок 1) …
25вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як …
26вожак — а/, ч., розм., рідко. Те саме, що ватажок …
27гарамбаша — і/, ч. Ватажок сербських гайдуків …
28гершт — а, ч. Ватажок поганих людей чи поганої справи; призвідник …
29гетьман — поет. гетьма/н, а, ч. У 16 ст. – виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі, від 17 ст. до 1764 р. – начальник козацького війська та верховний правитель України …
30десяцький — кого, ч., іст. 1) У дореволюційній Росії – нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни. 2) На Запорізькій Січі – ватажок нижчої військової одиниці – десятки …